#1. Somebody mixed my medicine

Перший день моєї участі в цьому челленджі.
Залишилося 29.
Побажайте мені удачі.

•  P.S. Сайт втоматично міняє " - "  перед початком репліки на книжечку.

16.11.2015
#1

Somebody mixed my medicine

За допомогою новітніх технологій стало можливо бачити те, що відбувалося на цьому місті сотні років тому.

Клас пані Берлоу проводить вихідні на природі. Завдяки мікрочіпу, що вбудований в сітківку ока, діти бачать не кілька каменів, що вкрилися півметровим шаром моху… Учні бачать справжню казку!

Ось, вони вже не звичайні першачки, а діти правителів сусіднього королівства, запрошені на найбільший бал року, що організувала королева в честь Дня свого народження.

А от і сама винуватиця свята.

Пишна смарагдове плаття сховало в собі алмази та сапфіри з королівської скарбниці немов трава – краплинки вранішньої роси. На тендітному обличчі дуже вдало вліплена фальшива посмішка, що так і промовляє солодкими, мов акацієвий мед, голосом: «Якби не елементарні правила етикету, що і так давно всім осточортіли, розігнала б я вас, дорогі мої пані та панове, далеко звідси.»
До повної картини ще можна додати її біленькі рученята, на яких була така велика кількість прикрас, що її руки можна було би з легкістю назвати портативним музеєм дорогоцінного каміння..

• Як я рада Вас бачити! Вітаю Вас, друзі, на прекрасному балу! – Королева підходила до кожного запрошеного вкотре повторювала вже давно завчену фразу, прикрашену її рубіновим  кольє та діамантовою посмішкою.
• Ай!

Цей вигук пролунав вже не з зали,а з реального світу. Один з хлопчаків випадково наткнувся на камінь і впав просто на пульт керування голографічним світом, випадково потягнувши за собою дівчинку, що стояла неподалік.

Один випадковий натиск і 2 учнів зникли з планети Земля.. Принаймні, сучасної. Вони перенеслися в часи кам’яних фортець, благородних лицарів та жорстоких правителів.

Діти не могли повірити. Адже до них, таке ще нікому не вдавалося. Вони стануть героями! Звісно, якщо повернуться…

• Принцесо Ебіґейл? Принце Мейсон? – діти аж здригнулися від цього солодкого, і водночас знущального голосу Королеви. – Мені дуже шкода Вам це казати, але Принцу доведеться залишити цей бал ще до півночі. А ось юна Принцеса нехай залишиться.. Приємного вечора!
• Мейсон? – дівчинка зайшлася сміхом. – Ось ким ти в мене будеш, якщо ще раз заблокуєш мого електронного дракона-помічника перед контрольною!

Хлопець хотів-було відповісти схожою пичкою, але розумів, що хоча б один раз їм варто попрацювати разом. На жаль, сьогодні вони команда. Такого важкого випробовування у нього ще не було. І він справиться!

• А ти в нас.. Ебіґейл? Я не знущаюся, повір.. Надіюся, ти розумієш, що ми мусимо звертатися один до одного на ці жахливі старомодні імена. А поки давай вигадувати план втечі.. Може ти спробуєш… Шановна принцесо.. Ебіґейл, що засліплює мене своєю красою, дозволь запросити тебе на танець!

Дівчинка отетеріла.. Та що він меле? Героїня вже була готова заїхати своїм кулаком заїхати просто поміж очі новообраному принцу, але враз вона помітила на собі погляд Королеви. От і причина дивної поведінки хлопця.. Що він там казав про план? Доведеться імпровізувати.. Ебіґейл навмисне почала говорити трішки голосніше, аби полегшувати  Королеві підслуховування:

• О, мій принце Мейсоне! Дозволь поділитися з тобою  моїми переживаннями… Зі мною трапилася біда.. Моя улюблена тітонька помирає! І я не можу радіти на цьому пречудовому бенкеті коли знаю, що дорога моїй душі людина вже не може вимовити ні одного слова, і мусить мовчки прощатися з життям. Чи ж ти дозволиш мені трішки раніше попрощатися з любою нам всі Королевою – мудрою правителькою цієї місцини та турботливою хазяйкою цього замку! А ось, до речі, і Вона.

Хлопець був справді здивований акторською майстерністю подруги. Виявляється, дівчати вміють не лише про цифровий манікюр базікати…

• Тож, шановна Королево, чи дозволите Ви нам покинути цей прекрасний бал трішки раніше? Я мушу прибути до свого королівства раніше півночі…
• Звісно, мила Ебіґейл.. Та перед цим, дозволь мені посмакувати з тобою сік, який робили найкращі кухарі планети! Після одного ковточку ти вирішиш залишитися, я впевнена.. То як, ти не проти, Ебіґейл?
• Дякую Вам за гостинність, Королево! Якщо ви так рекомендуєте мені той напій, то з мого боку буде злочином не спробувати його..

Коли Королева пішла за соком, діти швиденько відбігли вбік.

• В тебе що,в мозку коротке замикання довжиною в життя? Ти не переглядала цей урок історії у віртуальній реальності? Хіба ти не пам’ятаєш, що то за «сочок з незнаних плодів»? Лотос! Ти забудеш домівку і навіки залишишся тут! Тікаймо швидше!
• Вибач.. Мейсоне.. Я побачила скільки охорони є по периметру цього замку. Вони і так вб’ють всіх, хто спробує тікати. А так, хоч ти врятуєшся.
• Шкода.. Але я тобі маю дещо сказати.. Ми повернемося за тобою. І потім.. Ми можемо… Сісти за одною голографічною дошкою.. Звісно, якщо ти не проти.
• Тільки про це й мрію. А тепер бувай.. Біжи поки не пізно. Поки що ти їм не потрібен.

 Ебіґейл стало дуже шкода Мейсона. Він ж бо ще не знає її справжнього плану. Хоч би все вийшло!

• А ось ти де, юна принцесо!  Ну то що, спробуєш цієї дивовижної настоянки, плоди для якої збиралися в Королівстві Снів. А звідти, ти ж знаєш, дістати продукти найважче.
• Так, але перед цим, я хотіла би попросити Вас долити в цей божественний напій трішки моєї особливої настоянки.. ЇЇ мені дали ще до того, як я познайомилася з принцом Мейсоном. І я берегла її роками. Це – зілля столітньої незабудки! І краплинку соку цієї рослини, я подарую Вам, як подяку за гостинність!

За один вечір на справжньому королівському балу, дівчинка навчилася заговорювати зуби, як справжня принцеса.

Звісно, ніякої настоянки зі столітньої незабудки вона не мала, але вся інформація про ню була захована в її мікрочіпі. Знову ж таки на сітківці ока.

Насправді ж це була рідка альтернатива жорсткому диску людини. Ебіґейл зробила очистку мозку Королеви. Нехай почне все з чистого листа. Себто, з чистої програми..